Серед факторів, що сприяють зануренню людини в Мережу, експерти виділяють нестачу спілкування в реальному світі: велика частина Інтернет-залежних "сидить" у Мережі заради спілкування, оскільки віртуальне спілкування має переваги в порівнянні зі спілкуванням реальним.


          К.Янг, досліджуючи Інтернет-залежних, з'ясувала, що вони найчастіше використовують

•    чати (37%),
 •    MUDs (он-лайн ігри) (28%),
 •    телеконференції (14%),
 •    E-mail (12%),
 •    WWW (7%),
 •    інформаційні протоколи (ftp, goper та інш.) (2%).

Приведені сервіси Мережі можна розділити на ті, котрі зв'язані зі спілкуванням, і ті, котрі зі спілкуванням не зв'язані, а використовуються для одержання інформації. 
До першої групи відносяться чати, MUDs, телеконференції, e-mail, до другого – інформаційні протоколи. Янг відзначає, що в цьому дослідженні було також встановлено, що "Інтернет – незалежні” користуються переважно тими аспектами Інтернет, що дозволяють їм збирати інформацію і підтримувати раніше встановлені знайомства. Таким чином, Інтернет-залежні часто користуються мережею для одержання соціальної підтримки (за рахунок приналежності до визначеної соціальної групи: участі в чаті чи телеконференції); сексуального задоволення; можливості створення віртуального героя (створення нового "Я"), що викликає певну реакцію навколишніх, визнання навколишніх. Під соціальною підтримкою тут мається на увазі не просто емоційна підтримка, але і відчуття приналежності до визначеної групи людей, встановлення корисних контактів.
Янг виділяє дві груп серед інтернет-залежних: висячих на спілкуванні заради спілкування (91%) (це ті про який розказано вище) і висячих на інформації (це та група людей на яких впливає наступний фактор).
Почуття захищеності в Мережі: за даними опитування Інтернет-залежних приваблюють такі особливості мережі, як: анонімність (86%), доступність (63%), безпека (58%) і простота використання (37%).
На думку К.Янг, будучи включеними у віртуальну групу, Інтернет-залежні стають здатними приймати більший емоційний ризик шляхом висловлення більш суперечних думці інших людей суджень – про релігію, аборти і т.п. Тобто вони виявляються здатними відстоювати свою точку зору, говорити "ні", у меншій мірі боячись оцінки і відкидання навколишніх, чим у реальному житті. У кіберпросторі можна виражати свою думку без страху відкидання, конфронтації чи осуду тому, що інші люди є менш досяжними, і тому, що особистість самого комунікатора може бути замаскована.
Можливість піти від реальності: на сьогоднішній день можна стверджувати, що Інтернет став одним з видів «буферної» реальності, що охороняє особистість від прямого зіткнення з реальним світом, реальним людським спілкуванням. 
 Занурення у віртуальне середовище може бути обумовлено внутрішніми психологічними конфліктами, викликаними, наприклад, проблемами в особистому і сімейному житті. Занурюючись у віртуальну реальність, людина як би захищає себе від якихось проблем, тривоги, комплексів. Віртуальний світ може використовуватися як засіб компенсації невдач. Саме віртуальний світ дає ту волю дій, волю вираження думок, почуттів і емоцій, що у реальному житті найчастіше не завжди можливі. Також мережна залежність може бути наслідком психотравмуючої ситуації (втрата близької людини, роботи, родини і т.д.).