Комп'ютерна залежність

Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств – надмірна кількість знайомих і друзів у Мережі, великі об'єми листування, постійна участь у форумах, чатах тощо (першість у жінок). 

Чому людей так вабить інтернет-спілкування?: 

Üу мережі спілкування простіше, вільніше, без обмежень;

Üу віртуальному просторі можна діяти інкогніто;

Üможна легко припинити спілкування;

Üможна реалізувати свої фантазії.

Чому так легко познайомитися через світову павутину?

Насамперед завдяки IRC — системі спілкування для багатьох користувачів («IRC» означає «Internet Relay Chat»), розробленій ще 1988 року. IRC дозволяє вести діалог з іншими користувачами Internet на спеціальних «каналах» або особисто. Канали можна порівняти з кімнатами: ви заходите на канал, і будь-яку вашу фразу можуть почути всі, хто перебуває на тому самому каналі, попри те, що один ваш співрозмовник живе в Аргентині, а інший — у Північній Америці. За необхідності ви можете спілкуватися особисто. Багато хто звик використовувати для спілкування програму з ласкавою назвою «аська» — що дослівно в перекладі з англійської означає «Я шукаю тебе».

 Internet легко долає відстані й помітно полегшує спілкування людей з паралельними інтересами, дозволяючи до певної міри залишатись невідомим: навіть без послуг анонімного серверу користувач почуває себе достатньою мірою інкогніто, ховаючись за своєю е-mail адресою чи псевдонімом. Можливо, багатьом саме це дозволяє переступити через свою сором’язливість і вільно спілкуватися, забувши про недоліки зовнішності, ігноруючи численні умовності, неминучі під час особистої зустрічі. Та й письмове висловлювання думок, як відомо, значно краще за розмовну мову передає їхній зміст. Така зручність і легкість породила воістину нову систему спілкування людей, яка змінила життя багатьох із них.

Хтось знайомиться в конференціях користувачів, хтось зустрічається вперше у якомусь чатері чи MUD, хтось знаходить віртуальну «рідну душу» цілком випадково, хоча для полегшення пошуків існують спеціальні конференції і навіть www-сторінки, які дозволяють розмістити інформацію про себе й одержати відповідь через анонімну службу електронної пошти.

Ще один чинник, що прискорює розвиток віртуального роману, — це швидкість обміну посланнями. Основою віртуальних взаємин стало листування. Одвічна мрія всіх закоханих — миттєва доставка їхніх послань — практично стала реальністю. Тому більшість романів у Internet проходять досить бурхливо, і значну їх частину займає електронне листування, хоча досить багато уваги приділяється і спілкуванню в реальному масштабі часу. Але роман в електронних листах не позбавлений своїх недоліків і небезпек. Майже завжди «пошукачі» зав’язують жваве листування відразу з кількома адресатами, а щоб не обтяжувати себе впорядкуванням листів, розсилають їм заздалегідь заготовлені «болванки», де змінюють лише імена й окремі фрази. Ні очі, ні поведінка не допоможуть викрити неправду, хоча б тому, що той, хто бреше, надійно захищений відстанню. Тому слід багато разів подумати перш ніж довіряти свої потаємні думки «спорідненій душі», адже розрив навіть віртуальних стосунків не минає безслідно: відомі випадки, коли результатом листування, раптово припиненого, ставали тяжкі психози й різні форми параної, породжені побоюванням, що колишній кореспондент зможе використовувати досить відверте листування з брудною метою.